Вікно у сад. І діва молода.
Розкрита книга. Ночі чата.
Та діва книги не чита.
| Луна. Імлистий сад. Кімната.
Вікно у сад. І діва молода. Розкрита книга. Ночі чата. Та діва книги не чита. |
|
| Вона листи перебирає,
Аж поки раптом дотикає Рука безвільна цвіт зоцвілий Колись квітучий наче диво. |
 |
| Зів'яв, посаджений в вірші.
Та струни серця оживають, І краплі сліз ним розбивають Застиглість дзеркала душі. |
 |